До заходу, який приурочили 125-річному ювілею цієї першої організованої політичної сили, долучилися заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Державного архіву Валентина Гудим, декан факультету історії та географії ПНПУ Юрій Вільховий, проректор з наукової роботи Василь Фазан.
«Сьогоднішня лекція, яка має формат інтерактивного заняття, присвячена РУП – по своїй суті родоначальниці всіх інших партій і рухів. Важливо, що період часу, про який ви будете говорити, переконливо доводить: Україна та все українське завжди існувало й розвивалося. Як би і хто б не хотів спотворити нашу історію чи заперечити ці факти. Важливо, що Полтава, Полтавщина та її жителі відіграли фундаментальну роль у становленні РУП, – зауважив Антон Чубенко. – Сьогодні студенти мають змогу вивчити цю сторінку історії ще й за допомогою архівних документів та першоджерел. Наш обласний архів є найкращим в Україні за темпами оцифрування документів. Це дуже актуально для написання дослідницьких робіт, адже значно зменшує час на пошук даних. Закликаю молодь цікавитися історією, налагоджувати міжнародне наукове партнерство між закладами вищої освіти та студентами, доносити важливу та правдиву інформацію про Україну».
Студенти ознайомилися з архівними документами, що розповідають про заснування та діяльність Революційної української партії, видатних громадсько-політичних діячів, які проголосили за мету розбудову «єдиної, нероздільної, вільної, самостійної України – від Карпатів аж по Кавказ» та про переслідування членів цієї політичної сили.
Студенти мали змогу самостійно знайти відповіді на питання: чому саме Харків і Полтава на зламі ХІХ-ХХ ст. ставали центрами організованого політичного руху, наскільки ефективними були напрямки партійної діяльності і які провідники РУПу проявили себе у повній мірі під час Української революції 1917-1921 років.
Ініціатором створення Революційної української партії у 1900 році став студент Харківського університету Дмитро Володимирович Антонович (син відомого українського історика Володимира Боніфатійовича Антоновича). Але сама ідея організованої партійної праці належала іншому харківському студентові Михайлу Олександровичу Русову, батьки якого Олександр та Софія Русови на той час мешкали і працювали у Полтаві.
До фундаторів партії та її діяльних членів належали й інші відомі краяни: Юрій Коллард, Борис Мартос, Симон Петлюра, Аркадій Кучерявенко, Андрій Жук, Микола Порш, Андрій Лівицький, Василь Кошовий, Микола Гмиря, Іван Рудичів та ін. Політичною платформою партії стала брошура харківського адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна».
Партія виробила свої програмові засади, мала своїх лідерів, друковані органи, набувала неоціненний досвід політичної боротьби за самостійну Україну. Але через відсутність єдності у поглядах своїх лідерів, значний вплив соціалістичних ідей, РУП невдовзі зазнала розколу і врешті припинила своє існування.
Під час презентації уроку були використані документи Державного архіву Полтавської області, Центрального державного історичного архіву (м. Києва), Центрального державного архіву вищих органів влади України.
Урок
Чубенко (7)
Підпишіться, щоб отримувати листи.