Діабет і благополуччя. 14 листопада – Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом

Хвороба й досі залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем суспільства та є однією з провідних причин передчасної захворюваності і смертності, оскільки часто призводить до ампутації кінцівок, втрати зору, ниркової недостатності і провокує серцево-судинні захворювання.

Цукровий діабет – неінфекційна епідемія ХХІ століття:

• 1 з 11 дорослих (20-79 років) мають діабет (463 мільйона людей в світі – це більше, ніж в 3 рази вище, чим 20 років тому).
• 1 з 2 дорослих мають недіагностований діабет (232 мільйона людей).
• 1 з 5 людей з діабетом старше 65 років (136 мільйонів людей).
• 10 % глобальних витрат на охорону здоров’я витрачається на діабет.
• У 1 із 6 породіль гіперглікемія маніфестує при вагітності.
• Більше 1,1 мільйона дітей та підлітків віком до 20 років мають цукровий діабет 1 типу.
• 1 з 13 дорослих (20-79 років) мають порушену толерантність до глюкози (374 мільйони людей).

За прогнозами до 2030 року кількість людей із цукровим діабетом становитиме 578 мільйонів, а до 2045 року – 700 мільйонів.

Типи цукрового діабету:

• Цукровий діабет 1 типу;
• Цукровий діабет 2 типу;
• Гестаційний діабет– діабет вагітних.

В окрему групу виділяють специфічні типи ЦД:

• генетичні дефекти інсулярного апарату та дії інсуліну;
• рідкісні захворювання підшлункової залози;
• ендокринопатії;
• ЦД внаслідок інфекції або прийманні певних ліків;
• інші генетичні синдроми тощо.

Поширеність цукрового діабету 1 типу складає  5-10% від загальної кількості хворих на діабет.

Від чого виникає цукровий діабет 1-го типу? Внаслідок аутоімунних порушень, при яких організм атакує сам себе, підшлункова залоза хворого сприймається організмом як чужорідна, проти неї виробляються антитіла.

Антитіла руйнують острівці Лангерганса в підшлунковій залозі. Саме ці клітини в нормі виробляють інсулін, тому після їх руйнування виникає дефіцит інсуліну. А це, у свою чергу, провокує клітинне голодування, зростання рівня цукру в крові (гіперглікемія) і накопичення кетонових тіл з появою патологічних симптомів діабету (кетоацидозу).

Поширеність цукрового діабету 2 типу – майже 90% хворих.

Через що виникає цукровий діабет 2-го типу? В основі лежить інсулінорезистентність. Це дефект інсулярний-рецепторного апарату підшлункової залози. Тобто у людини одночасно зменшена продукція інсуліну і спостерігається знижена чутливість до нього.

Тканини «не бачать» інсулін, який виробляє залоза, тому гормон не засвоюється і не транспортує глюкозу в клітину. Інсулін і глюкоза накопичуються в крові, їх вміст перевищує норму. Такі стани називають гіперінсулінемією і гіперглікемією відповідно.

Гестаційний діабет. Під час вагітності особливу увагу потрібно приділяти контролю рівня глюкози в крові. Це пов’язано з тим, що під час вагітності плід отримує своє харчування з глюкози матері. Однак, материнський інсулін не передається через плаценту до плода через його брак в організмі матері. Внаслідок цього, частина глюкози, яка є в організмі матері, переходить до плода. У малюка ще не розвинений механізм, який знижуватиме рівень цукру, тому рівень глюкози у нього буде підвищений. Це може серйозно нашкодити дитячому організму.

У зв’язку з цим, для вагітних жінок встановлені жорсткі норми щодо рівня цукру. У разі підвищеного ризику важливо ретельно контролювати рівень цукру майбутньої матері, щоб уберегти дитину від внутрішньоутробних патологій, які можуть виникнути внаслідок високого рівня цукру. Діабет, що розвивається під час вагітності, називається гестаційним діабетом. Цей тип діабету може трансформуватися в будь-який інший тип діабету, але також може стати перехідним, і функція підшлункової залози може повністю відновитися після пологів.

Основні симптоми цукрового діабету:

• надмірне сечовиділення,
• спрага,
• постійне відчуття голоду,
• втрата ваги,
• стомленість,
• погіршення зору.

Багато людей знають про існування діабету 2 типу. Водночас, мало хто усвідомлює існування та значення такого стану, як предіабет, що передує появі цукрового діабету. Отже, предіабет – це стан, коли рівень цукру в крові перевищує норму, але ще не настільки високий, щоб діагностувати діабет. Тобто в організмі виникають проблеми з правильним перетворенням глюкози, цукор замість того, щоб живити клітини м’язів та тканин, починає накопичуватися в крові. При предіабеті формується резистентність до інсуліну – клітини організму втрачають свою здатність реагувати на інсулін – а з часом зменшується і здатність виробляти достатню кількість інсуліну (якщо не намагатися змінити ситуацію). Окрім того, люди з предіабетом зазвичай мають високий тиск та анормальні рівні ліпідів у крові, що є додатковими провокуючими факторами.

Приблизно 90% людей із предіабетом навіть не знають про свій стан. У 15-30% з них діабет 2 типу розвивається протягом п’яти років.

Якщо людина живе з діабетом, то має усвідомити, що найважливішим та найдієвішим для збереження здоров’я є контроль цілей «ABC»!

 Дисбаланс глюкози та інсуліну провокує критичні порушення обміну речовин, стимулює розвиток гіпертонії та атеросклерозу судин – збільшується ризик інфаркту та/або інсульту, проблем із зором, ногами або нирками.

Цілі «ABC»:

А – Глікований Гемоглобін. Середній рівень цукру в крові за попередні 3 місяці.

В – Артеріальний тиск. При діабеті контроль артеріального тиску настільки ж важливий, як і контроль цукрів крові: високий артеріальний тиск підвищує ризик інфарктів, інсультів та захворювання нирок.

С – Холестерин. Зависокі рівні холестерину додатково збільшують ризик інфарктів, інсультів та інших серйозних проблем.

Хронічні ускладнення цукрового діабету

1. Діабетична ретинопатія.
2. Діабетична нефропатія.
3. Діабетична нейропатія.
4. Діабетична мікро-, макроангіопатія.
5. Діабетична стопа.
6. Автономна нейропатія.
7. Проблеми з яснами та захворювання ротової порожнини.

8 Сексуальні проблеми.

При діабеті необхідно стежити за здоров’ям очей відразу, щоб не допустити важких форм ретинопатії!

Що потрібно робити, щоб зберегти зір?

1. Тільки правильне харчування або спеціальна дієта.
2. Фізична активність – щодня. Важливо знати, що вид вправ на початкових і більш пізніх стадіях ретинопатії – відрізняються і це потрібно уточнити у свого лікаря.
3. Регулярні огляди окуліста. Частота візитів індивідуальна. Чим важче форма ретинопатії – тим частіше візити.
4. Якщо виникли нові порушення зору, плями в полі зору – негайно до лікаря!
5. Нормалізувати рівень цукру в крові.

Пам’ятайте! Все індивідуально, але загальна норма для людини з діабетом: натщесерце – ≤ 7 ммоль/л, після їжі ≤ 9 ммоль/л.

6. Вчасно здавати необхідні аналізи та приймати ліки.
7. Регулярно контролювати рівень цукру і тиск.
8. Знизити зайву вагу.
9. Кинути палити.
10. Носити сонцезахисні окуляри, аби зменшити опромінення ультрафіолетом.

Щоб нирки були здоровими, потрібно:

• підтримувати тиск у межах <130/80 мм рт. ст., якщо вже є розлади роботи нирок (на стадії мікроальбумінурії);
• враховуючи той факт, що діабетична нефропатія є ускладненням цукрового діабету  та розвивається при незадовільній компенсації глікемії, треба контролювати рівень глікованого гемоглобіну та намагатися наблизити його до позначки 7%, а ще краще ≤6,5%;
• коригувати показники ліпідного профілю (у разі дисліпідемії) та намагатися дотримуватися цільових рівнів глюкози;
• на стадії протеїнурії – звернутися до нефролога;
• здійснювати моніторинг рівнів тиску, глікемії, холестерину та ін.;
• вживати достатню кількість білка: при мікроальбумінурії 1 г на 1 кг маси тіла, протеїнурії та зниженій ШКФ – до 0,8 г білка на 1 кг маси тіла на добу.

Пацієнтам, яким встановлено діагноз діабету, слід щорічно перевірятися на наявність симптомів нейропатії та ангіопатії.

Спосіб профілактики – ретельний професіональний догляд за ногами та нігтями, зручне взуття, а також взуття, виготовлене за спецзамовленням, використання ортопедичних устілок.

Правила щоденного догляду за стопами:

- Огляд ніг та стоп щодня.

- Увага зонам між пальцями ніг: досить часто проблема починається саме з пальців ніг, а при діабетичній нейропатії можна нічого не відчути, допоки не виникне серйозне подразнення або інфікування.

- Лише тепла вода для миття: важливо перевіряти температуру рукою перед зануренням ніг у воду, адже низька чутливість може спотворити відчуття, а опіки – вкрай небезпечні. Контролюйте також час перебування у воді: тривале купання ускладнює та подовжує процес загоювання.

- Ретельне та делікатне осушування рушником, приділяючи увагу ділянкам між пальцями ніг.

- Нанесення спеціальних зволожувальних або живильних засобів із сечовиною та активними рослинними компонентами в складі для швидшого відновлення та захисту чутливої шкіри.

- Вкрай обережне обрізання нігтів (не допускайте вростання нігтів) та періодичний огляд спеціалістів (подологів), щоб перевірити стан здоров’я стоп, провести необхідні процедури, отримати професійні поради.

Оксана Кочерга, лікар-ендокринолог КП «Полтавська обласна клінічна лікарня  ім. М.В. Скліфосовського ПОР»