Туберкульоз під контролем: Полтавщина посилює раннє виявлення як ключ до подолання хвороби

У заході взяли участь понад три десятки фахівців офлайн та близько п’ятдесяти дистанційно. Серед них – представники фтизіатричної служби, громадського здоров’я, сімейної медицини, ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», а також неурядових організацій. Об’єднала їх спільна позиція: лише злагоджена міжсекторальна взаємодія дає шанс на системні зміни.

Нараду проведено в межах виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які реалізуються державною установою «Центр громадського здоров’я МОЗ України» спільно з КП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань Полтавської обласної ради».

З вітальним словом до учасників звернулася експертка з туберкульозу ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Олеся Медведєва. Вона наголосила на необхідності впровадження інноваційних підходів до профілактики та лікування туберкульозу, зокрема – посилення ролі первинної ланки медичної допомоги. Особливий акцент – на формуванні чіткого регіонального плану дій щодо активного виявлення людей із груп підвищеного ризику. Адже рання діагностика залишається одним із національних пріоритетів у подоланні туберкульозу.

Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктор Лисак підкреслив, що війна суттєво вплинула на епідеміологічну ситуацію щодо соціально небезпечних захворювань. Наразі Полтавщина продовжує посідати сьоме місце серед регіонів України за рівнем захворюваності на туберкульоз.

«Ми зібралися, щоб скоординувати наші спільні зусилля для підвищення ефективності виявлення та лікування туберкульозу, особливо серед ключових та вразливих груп населення», – наголосив Віктор Петрович.

Він підкреслив, що особлива роль у цій системі належить закладам первинної медичної допомоги. Саме сімейний лікар часто є першим, хто може запідозрити проблему та скерувати пацієнта на необхідну діагностику. Знання історії родини, умов життя та факторів ризику дозволяє оперативно реагувати й забезпечувати правильний маршрут пацієнта до спеціалізованої допомоги.

Окрему увагу було приділено якості обстеження пацієнтів із підозрою на туберкульоз, особливо у сільській місцевості. Продовжується відпрацювання логістики доставки біологічного матеріалу (мокротиння) для дослідження за допомогою сучасної тест-системи GeneXpert MTB/RIF, яка використовується як первинний діагностичний тест. У цій роботі активно долучаються соціальні служби та неурядові організації, які допомагають забезпечити доступ до діагностики найуразливішим категоріям населення.

Не менш важливою складовою залишається профілактика та відповідальне ставлення громадян до власного здоров’я. Медики наголошують: якщо тривалий кашель (понад три тижні), нічна пітливість, безпричинна втрата ваги, тривалі підвищена температура тіла чи виражена слабкість – зволікати не можна. Своєчасне звернення до сімейного лікаря та проходження обстеження (дослідження мокротиння, рентгенографія) можуть врятувати життя.

Про стан організації заходів із виявлення туберкульозу в області доповіли директор КП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань Полтавської обласної ради» Володимир Печериця та фахівці закладу.

Під час наради її учасники:

• проаналізували проведення систематичного скринінгу в розрізі центрів первинної медико-санітарної допомоги громад області;
• обговорили тактику виявлення, обстеження та лікування людей із груп ризику та оптимізацію маршруту пацієнта;
• визначили завдання щодо організації мобільного скринінгу та оцінки його ефективності;
• розглянули роль неурядових організацій;
• провели розбір клінічних випадків;
• обмінялися кращими практиками.

Підводячи підсумки наради, її учасники погодилися, що захід став не просто майданчиком для звітів, а точкою перезавантаження підходів. У боротьбі з туберкульозом немає другорядних ролей – кожен етап, від настороженості сімейного лікаря, своєчасної лабораторної діагностики до успішного лікування у лікарів фізіатричної служби, усе це формує ланцюг безпеки для громади.

Полтавщина робить ставку на системність, координацію та сучасні технології. Адже чим раніше виявлено хворобу – тим більше шансів зупинити її поширення та повернути людину до повноцінного життя.