17 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією: поради лікаря-кардіолога

Артеріальна гіпертензія – це стійке підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст. Якщо «верхній» тиск високий, а «нижній» залишається в нормі, це ізольована систолічна гіпертонія. Якщо ж підвищений тільки «нижній», лікар може запідозрити симптоматичну артеріальну гіпертензію (вторинну), яка часто пов’язана з хворобами нирок або гормональними розладами. Найчастіше зустрічається есенціальна артеріальна гіпертензія, яка формується поступово, без конкретної причини, але з впливом спадковості, способу життя та віку.

Симптоми гіпертонія проявляє по різному. На ранніх етапах людина може взагалі не відчувати змін і виявляє підвищений тиск лише при вимірюванні. Але з часом організм починає сигналізувати про перевантаження серця і судин.

До найпоширеніших скарг при підвищеному тиску належать:

• головний біль – зазвичай у потиличній ділянці, сильніше зранку чи після стресу;

• запаморочення, відчуття нестійкості при ходьбі;
• шум у вухах або дзвін, що не зникає;
• «мушки» перед очима, погіршення зору;
• підвищена втомлюваність, зниження працездатності;
• відчуття жару в обличчі, почервоніння шкіри;
• пітливість, тремтіння рук, тривожність.

Важливо знати! Високий тиск зранку часто свідчить про недостатній контроль лікування. Високий тиск у підлітка може бути ознакою гормональних змін, надмірної ваги або навіть хвороб нирок. Високий тиск у вагітної є небезпечним, адже може призвести до прееклампсії – стану, що загрожує життю матері та дитини. Таким чином, навіть «незначні» симптоми не можна ігнорувати. Важливо своєчасно звернутися до лікаря, щоб запобігти серйозним ускладненням.

Обов'язкові інструментальні дослідження

Обов’язкові інструментальні дослідження при підозрі або підтвердженні гіпертонічної хвороби допомагають перевірити стан серця, судин і внутрішніх органів, які можуть страждати від підвищеного тиску. До них належать:

• електрокардіограма (ЕКГ), що виявляє порушення ритму та перші ознаки перевантаження серця;
• ехокардіографія (УЗД серця), яка перевіряє товщину стінок, функцію клапанів і насосну здатність серця;
• УЗД нирок і наднирників, що допомагає визначити можливі причини вторинної гіпертонії та оцінити наслідки впливу високого тиску;
• дуплексне сканування судин, що застосовується для перевірки стану артерій та вен, особливо сонних і ниркових;
• добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) для перевірки коливань тиску протягом 24 годин.

Ці обстеження дозволяють не лише підтвердити діагноз, а й своєчасно виявити ускладнення, які можуть розвиватися непомітно.

Як знизити високий тиск швидко?

Швидке зниження високого артеріального тиску можливе, але важливо робити це обережно, щоб не нашкодити організму. Якщо тиск піднявся раптово і суттєво, потрібна невідкладна медична допомога. Екстреного втручання потребує тиск, що сягає ≥180/110–120 мм рт. ст., але ключовим є не сама цифра, а наявність ознак гострого ураження органів-мішеней.

Якщо при підвищенні артеріального тиску  з’являється:

• інтенсивний біль або значний дискомфорт за грудиною чи в ділянці серця
• порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя
• інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору
• нудота та блювання
• задуха
• судоми
• втрата свідомості
• виражені тривожні розлади,

НЕГАЙНО ТЕЛЕФОНУЙТЕ 103!

У таких ситуаціях потрібно негайно викликати швидку: в більшості випадків знадобиться госпіталізація для уточнення діагнозу та лікування невідкладних ускладнень артеріальної гіпертензії.

Медикаментозне лікування

Препарати підбирає лише лікар, враховуючи вік, супутні захворювання та рівень ризику ускладнень. Самолікування небезпечне для вашого здоровʼя!

Основна мета медикаментозної терапії – це не просто механічне зниження цифр артеріального тиску, а комплексний захист організму. Лікування спрямоване на досягнення кількох основних цілей:

1. Досягнення та підтримка цільового рівня тиску. Головне завдання – стабільно утримувати тиск у межах норми, визначеної лікарем індивідуально для кожного пацієнта.
2. Захист органів-мішеней. Препарати допомагають знизити надмірне навантаження на серце, судини, мозок та нирки, запобігаючи їхньому пошкодженню та зношуванню.
3. Зниження ризику серцево-судинних ускладнень. Правильно підібрана терапія значно зменшує ймовірність розвитку інфаркту, інсульту, серцевої та ниркової недостатності.
4. Для досягнення цих цілей сучасна медицина здебільшого використовує комбіновану терапію. Цей підхід став золотим стандартом, оскільки використання кількох препаратів з різними механізмами дії у невеликих дозах дозволяє ефективніше контролювати тиск, впливаючи одразу на кілька причин його підвищення та мінімізувати ризик побічних ефектів, оскільки дози кожного окремого компонента є значно нижчими.

До медикаментозного лікування належать:

• препарати для зниження тиску, які допомагають утримувати його в межах норми, зменшують ризик інсульту та інфаркту;
• ліки, що знижують навантаження на серце та судини та підтримують роботу серцево-судинної системи;
• комбінована терапія, при якій часто застосовується одразу кілька препаратів у невеликих дозах, щоб досягти кращого результату і мінімізувати побічні ефекти.

Важливо пам’ятати! Лікування гіпертонії є довготривалим, у більшості випадків – пожиттєвим. Ліки потрібно приймати регулярно, навіть якщо самопочуття хороше. Також різко відміняти препарати без консультації з лікарем протипоказане.

Профілактика артеріальної гіпертензії – це не лише спосіб запобігти підвищенню тиску, а й шанс уникнути ускладнень, таких як інфаркт, інсульт, ураження нирок чи зору. Дуже часто людина навіть не здогадується, що вже має високий тиск, адже перші прояви можуть бути непомітними. Тому профілактичні заходи мають значення як для здорових людей, так і для тих, у кого вже діагностували гіпертонію.

Що допомагає знизити ризик розвитку гіпертонії?

• регулярно контролюйте тиск: вимірюйте його вдома чи у лікаря. Особливо важливо, якщо у родині вже були випадки гіпертонії;
• їжте для здорового серця: мінімізуйте сіль, копченості, фастфуд і цукор; віддавайте перевагу овочам, фруктам, рибі, горіхам і цільнозерновим продуктам;
• займайтесь фізичною активністю: 30 хвилин руху щодня (ходьба, плавання, йога чи легкі тренування) покращують роботу судин і допомагають знизити тиск;
• відмовтесь від шкідливих звичок: куріння і алкоголь значно підвищують ризик серцево-судинних хвороб;
• контролюйте вагу: навіть невелике зниження маси тіла може зменшити показники тиску;
• достатньо відпочивайте: недосип та хронічний стрес провокують гіпертонію;
• проходьте регулярні медичні обстеження: перевірка серця, нирок, щитоподібної залози тощо.

Якщо вже є діагноз «артеріальна гіпертензія», профілактика ускладнень складається не лише зі здорового способу життя, а й дотримання рекомендацій лікаря та регулярний прийом призначених ліків.

Наталія Литовченко, лікар-кардіолог КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр  полтавської обласної ради»