Захід став продовженням щомісячної акції на підтримку українських Захисників і Захисниць, яких чекають удома рідні та близькі. Учасники акції вкотре нагадали суспільству про важливість пошуку та повернення кожного українського воїна.
Фотовиставка об’єднала світлини майже 400 безвісти зниклих та полонених військовослужбовців із Полтавської області. Кожна фотографія — це окрема історія мужності, відданості Україні та незламної віри родин у повернення своїх близьких.
Завдяки керівниці громадської організації «Родини полонених та зниклих безвісти Полтавщини» Лідії Місюренко, а також спільним зусиллям родин, громад і небайдужих людей було створено унікальну експозицію світлин безвісти зниклих та полонених Захисників і Захисниць. Сьогодні виставка продовжує подорожувати громадами Полтавщини, нагадуючи про тих, кого чекають удома, та об’єднуючи людей навколо спільної мети — повернення кожного українського воїна. У Котелевській громаді виставку було представлено вперше.
До учасників заходу звернулися секретар Котелевської селищної ради Наталія Сідненко, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Полтавській області Владислав Носенко, начальниця Управління з питань реінтеграції, соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб Полтавської обласної військової адміністрації Ольга Саєнко, голова громадської організації «Родини полонених та зниклих безвісти Полтавщини» Лідія Місюренко та сестра безвісти зниклого Захисника Олександра Канцибори — Катерина Сидоренко.
Під час виступів було наголошено на важливості консолідації зусиль державних органів, громадськості та родин для підтримки сімей полонених і зниклих безвісти військовослужбовців, а також на необхідності постійно тримати це питання у центрі суспільної уваги.
Ольга Саєнко зазначила, що такі заходи мають надзвичайно важливе значення, адже за кожною світлиною стоїть людська доля, біль і надія рідних. Підтримка родин Захисників та Захисниць, а також об’єднання зусиль заради повернення кожного українського воїна додому залишаються важливими складовими реалізації ветеранської політики та державної підтримки родин військовослужбовців.
Особливо зворушливим став виступ Світлани Дружицької — мами військовослужбовця, який повернувся з полону. На виставці фотографії Захисників, які вже повернулися додому, символічно позначають сердечком. Одне з таких сердечок з’явилося на фото Андрія Риліна із Великорублівської громади, який нещодавно повернувся з полону.
Фотовиставка «Їхні обличчя — наш біль» покликана не лише зберігати пам’ять про тих, хто боронив Україну, а й нагадувати про необхідність продовження боротьби за повернення кожного полоненого та безвісти зниклого Захисника.
Віримо, що кожна українська родина дочекається найважливіших слів: «Я вдома».
Підпишіться, щоб отримувати листи.