Конфлікт чи булінг: як розпізнати цькування у школі та що робити батькам

Як відрізнити булінг від конфлікту та що робити батькам, якщо дитина потерпає від цькування?

Що таке булінг та чим він відрізняється від конфлікту

Закон визначає булінг як умисні дії або бездіяльність, що систематично вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу та можуть проявлятися у формі:

• психологічного насильства – погроз, шантажу, принизливих поглядів
• фізичного насильства – штовхання, підніжок, нанесення тілесних ушкоджень
• економічного насильства – крадіжок, пошкодження одягу чи особистих речей
• сексуального насильства – образливих рухів тіла, зйомок у роздягальнях, образ сексуального характеру.

Розрізняють також кібербулінг – цькування із застосуванням електронних комунікацій.

Наприклад, залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту.

Від конфлікту булінг відрізняє визначені законом ознаки, до них належать:

• систематичність* (дії вчиняються два і більше разів протягом 12 місяців)
• наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі)
• наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Що робити батькам, якщо дитина потерпає від булінгу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:

• до керівника закладу освіти через заяву/особистий прийом або онлайн-заяву через державну систему ПАК «АІКОМ» https://aikom.iea.gov.ua/– він зобов’язаний реагувати на випадку булінгу
• до засновника закладу або органу управління освітою – у разі надходження повідомлення стосовно керівника закладу освіти
• до поліції – особливо якщо є загроза життю або здоров’ю
• до системи надання БПД по юридичну підтримку.

Якщо є докази, які можуть підтвердити обставини події, наприклад, повідомлення, скриншоти, фото чи відео, їх варто зберегти. Вони можуть бути враховані під час розгляду випадку булінгу.

Як має реагувати школа на повідомлення про булінг

Заклад освіти має реагувати на кожне повідомлення про випадок булінгу: зареєструвати та розглянути його, з’ясувати обставини ситуації та вжити необхідних заходів.

У закладі освіти має діяти комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. У разі виявлення ознак насильства, зокрема булінгу (цькування), керівник має скликати засідання комісії. Комісія має з’ясовати обставини події, оцінити ризики для дитини, організовати необхідну допомогу та визначити заходи для запобігання повторенню насильства.

Шкільна комісія не визначає винних самостійно, її завдання – захистити дитину та нормалізувати атмосферу. Остаточний факт булінгу встановлює виключно суд, який і призначає штрафи або громадські роботи для кривдників чи їхніх батьків.

У разі виявлення ознак насильства (булінгу) керівник закладу освіти зобов’язаний письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це територіального органу Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби у справах дітей.

Що робити, якщо школа не реагує

Якщо заклад освіти не реагує на повідомлення про булінг, можна звертатися на вищі рівні – як всередині системи освіти, так і до державних органів, які зобов’язані втрутитися:

• Орган управління школою. Місцевий департамент/управління освіти (міської або обласної ради), якому підпорядкований освітній заклад, може провести перевірку роботи школи та зобов’язати належно реагувати на випадок булінгу.
• Національна поліція України перевіряє повідомлення про булінг та може скласти протокол про адміністративне правопорушення за наявності підстав.
• Служба у справах дітей. Може перевіряти дотримання прав дитини та ініціювати заходи захисту.
• Освітній омбудсмен. Розглядає скарги щодо порушення прав учасників освітнього процесу. Може вимагати від закладу освіти або органу управління освітою усунення порушень.
• Міністерство освіти і науки. У разі системного ігнорування проблеми можна подати звернення щодо неналежного реагування закладу освіти. За результатами звернення може бути проведена службова перевірка.

Зі свого боку, намагайтеся підтримати дитину емоційно та в жодному разі не залишайте її з цією проблемою наодинці.

Звертаємо увагу на можливість отримання психологічної та іншої підтримки через гарячі лінії (безкоштовно та анонімно):

116 111 або 0 800 500 225 – Національна гаряча лінія для дітей та молоді (надають психологічну та юридичну допомогу)

0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги (допоможуть скласти заяви та скарги).

0 800 210 106 – Лінія психологічної підтримки для дітей та родин благодійного фонду «Голоси дітей»

Де отримати безоплатну юридичну підтримку

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи пояснять, як звернутися до закладу освіти у випадку булінгу, що робити, якщо школа не реагує, та куди звертатися далі. За потреби допоможуть скласти відповідні заяви та скарги.

Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це діти, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.

Як звернутися до системи надання БПД:

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/